Ротавірусна інфекція у дітей і дорослих

Ротавірус — один із найпоширеніших збудників гастроентериту. У немовлят саме він часто стає причиною діареї. І все ж «дитячим» його назвати не можна: гострі симптоми здатні з’являтися у пацієнтів будь-якого віку.

Зазвичай інфекція триває недовго — до трьох днів. Часто минає самостійно, без специфічного лікування. Але інколи перебіг не такий простий. Ускладнення можуть бути тяжкими й тоді потрібна госпіталізація.

Тому кожному слід знати про симптоми ротавірусу та лікування ротавірусної інфекції. Далі ми розкажемо, як проявляється це захворювання, як його діагностують і лікують, а також як можна прискорити відновлення організму й уникнути повторного зараження.

Що таке ротавірусна інфекція

Ротавірусна інфекція — це гострий гастроентерит. По суті, йдеться про вірусне ураження кишківника. Початок зазвичай раптовий. Перед цим минає короткий інкубаційний період — від 1 до 3 днів. Першими ознаками є:

• блювання;
• біль у животі;
• слабкість;
• підвищення температури;
• зниження фізичної активності.

Як і інші гострі кишкові інфекції, цей гастроентерит швидко поширюється там, де люди тісно контактують. Особливо якщо вони нехтують базовою гігієною. Саме тому спалахи часто фіксують у готелях і хостелах. Також — у школах, дитячих таборах і на курортах.

Види ротавірусу

Спеціалісти описують 9 видів ротавірусів. Їх позначають літерами від A до I. Усередині кожної групи є свої варіанти. Для них використовують генотипи, наприклад G або P.

Ротавірусна інфекція у людей спричиняється вірусами A, B і C. На A припадає близько 90% усіх випадків захворювання.

Для пацієнта така класифікація майже нічого не змінює. Для лікаря — навпаки, вона практична. Коли тип вірусу визначено, спеціаліст може обґрунтованіше оцінити перебіг, дати прогноз і підібрати тактику лікування.

Як передається ротавірус

Вірус передається переважно фекально-оральним шляхом. Найчастіше зараження відбувається через контакт із хворою людиною або з тим, що вона забруднила.

Працюють дрібниці. Руки, іграшки, поверхні, предмети побуту — усе, що багато хто торкає щодня. Вірус виділяється у високих концентраціях зі стулом і блювотними масами. Тому сценарій повторюється знову й знову: сім’я, група в садку, клас у школі.

Гігієна знижує ризики. Але повністю зупинити поширення лише нею зазвичай не виходить. Для дітей раннього віку найефективніший захист — вчасна вакцинація.

Симптоми ротавірусу у дітей і дорослих

Типовими ознаками ротавірусу є блювання та водяниста діарея, які тривають у середньому 3–8 днів. До них часто додаються:

• Лихоманка. У дорослих температура підвищується до 37,2–38,0°. У дітей і людей зі зниженим імунітетом — вище.
• Біль у животі. Часто буває гострим, викликає характерну «скручену» позу.
• Слабкість. Хворі скаржаться на відсутність апетиту, апатію, біль у м’язах, пітливість і пригнічений емоційний стан.

Основною проблемою для дітей є зневоднення організму. Часті епізоди діареї та блювання призводять до зменшення сечовипускання, сухості в роті, плачу без сліз і сонливості. Якщо не стабілізувати цей стан, він може призвести до важких наслідків.

Як діагностують ротавірус

Ротавірус важко відрізнити від інших збудників гастроентериту лише за зовнішніми ознаками. Тому для постановки точного діагнозу зазвичай призначаються дослідження калу:

• імуноферментні та імуннохроматографічні;
• молекулярні, наприклад, ПЛР.

Діагноз також можуть ставити за епідеміологічними фактами, наприклад, за наявністю ротавіруса у людей, з якими контактував хворий.

Додаткові обстеження призначаються рідко. Зазвичай вони потрібні у таких випадках:

• дуже висока температура — понад 38,0–38,5°;
• наявність крові в калі;
• гострий біль у животі, який підсилюється при рухах і натисканні;
• підозри на паразитарні інвазії;
• висока ймовірність появи новоутворень у ШКТ.

Лікування ротавірусної інфекції

Окремих ліків від ротавірусу не існує. Американські, європейські та українські органи охорони здоров’я не рекомендують застосовувати сильні противірусні препарати через негативне співвідношення ризиків і потенційної користі.

Симптоматичне лікування «кишкового грипу», викликаного ротавірусом, включає:

• Регідратацію. Для відновлення водного балансу використовуються спеціальні розчини. Вони поповнюють запаси електролітів, мінімізуючи ризики для нервової та серцево-судинної системи.
• Приймання добавок із цинком. ВООЗ вказує, що вони зменшують втрату рідини зі стулом у середньому на 30%. Важливо враховувати індивідуальну чутливість і потреби організму у мінералах.
• Відновлення харчування. Одразу після стабілізації стану та закінчення блювання слід продовжити вживання їжі, яка легко засвоюється організмом. Для немовлят грудне вигодовування не переривають на час лікування.

Госпіталізація може знадобитися при зневодненні, нестримному блюванні, неможливості пити, вираженій слабкості, а також у дітей раннього віку при швидкому погіршенні. Такі випадки потребують огляду та, за потреби, внутрішньовенного введення рідини.

Чому не призначають антибіотики

Антибіотики неефективні проти вірусних інфекцій — в тому числі ротавірусів. Щобільше, вони можуть погіршити стан через дисбактеріоз і підсилення діареї. Лікар-гастроентеролог може призначити антибіотики лише після підтвердження бактеріальної кишкової інфекції.

Роль пробіотиків при ротавірусній інфекції

Пробіотики є ефективним допоміжним засобом. Дослідження показують, що вони зменшують тривалість діареї та скорочують втрати води з випорожненнями — особливо у дітей. Але їх застосування не змінює приймання регідратаційних розчинів.

Як пробіотики допомагають відновити мікрофлору

Під час гострої інфекції мікрофлора кишківника змінюється. Особливо — коли триває активна діарея. Кількість патогенних мікроорганізмів зростає. Захисний бар’єр слизової слабшає.

Баланс порушується швидко. У цей період має значення підтримка мікробіоти. Правильно підібрані пробіотичні штами допомагають стабілізувати популяцію корисної флори. Вони впливають на імунну відповідь. Їх приймання сприяє відновленню слизової оболонки кишківника.

Які штами найефективніші при діареї

Дітям рекомендовані такі штами:

• Lacticaseibacillus rhamnosus GG.
• Limosilactobacillus reuteri DSM 17938.
• Saccharomyces boulardii.

Для дорослих список ефективних культур є ширшим. Але тут важливо не приймати різні харчові добавки одночасно. Виберіть одну й застосовуйте її системно. Щоб підібрати правильну комбінацію штамів, проконсультуйтесь з лікарем.

Пам’ятайте також про можливі побічні ефекти. Пробіотики можуть бути протипоказані при:

• тяжких супутніх хворобах
• імунодефіциті;
• при введенні центрального венозного катетера.

Коли і як їх правильно приймати

Найбільший сенс пробіотики мають на початку гострої діареї, коли паралельно вже стартувала регідратація. Типова тривалість курсу — до 7 днів. Це дозволяє не лише стабілізувати стан при діареї, а й уникнути рецидивів при відновленні організму після гастроентериту.

При блюванні орієнтуються на переносимість. Прийом зручніше планувати малими порціями й після того, як дитина або дорослий може утримувати рідину.

Якщо ротавірус ускладняється бактеріальною інфекцією, можливе приймання пробіотиків для стабілізації мікробіому на фоні антибіотиків. Тоді важливо вибирати спеціалізовані продукти.

Профілактика ротавірусу

Найефективніший метод профілактики — щеплення від ротавірусу. Воно особливо важливе для немовлят і дітей раннього віку. Вакцина не гарантує стовідсоткового захисту від зараження. Але з нею покращується стан організму при захворюванні.

У профілактику також входять:

• обмеження контакту з людьми, які мають симптоми ротавірусу;
• дотримання правил гігієни;
• ретельне миття рук після туалету;
• часте прибирання вдома;
• безпечна обробка їжі;
• мінімізація контактів з поверхнями у публічних місцях.